Маркіян Шашкевич
в контексті
“Руської трійці”
Зміст
1.Вступ...................................................................................................................4
2. Маркіян
Шашкевич в контексті “Руської трійці”(конспект уроку).................5
3.Висновки............................................................................................................13
4.Додатки...............................................................................................................14
5. Список рекомендованої
літератури..................................................................24
У
кожного народу є постаті різної яскравості і величини. Одним серед таких
постатей українського народу є Маркіян Шашкевич, котрий народився, виріс і
працював на нашій українській землі – у Галичині. Жив Маркіян Шашкевич недовго,
всього 32 роки (1811-1843), а якою яскравою зорею засвітила його постать. У
чому полягає його заслуга перед українським народом, через що народ так велично
вшановує його пам'ять? Його ім'я носить багато українських шкіл і навчальних
закладів в Україні. Його іменем названі вулиці, площі, встановлені пам'ятники.
Український народ високо оцінює те, що М.Шашкевич зробив для народу.
Саме Шашкевич врятував нашу мову від
«латинського шляху». На той час ця ідея мала багато прибічників, які
наголошували, що обравши латиницю, ми станемо ближче до Європи. М.Шашкевич
запевняв, що кирилиця не перенесена ззовні, а витворена в процесі культурного
становлення української нації. Він є автором першої української сонети та
першої української читанки.
Шашкевич обстоював нас перед агресивною
експансією чужинців. Він орієнтувався передусім на Т. Шевченка, на національну
культуру. Власне у Шашкевичеві ми бачимо приклад того, як, зберігаючи в собі
дух місця народження, думкою, ділом, зусиллям та всією творчістю необхідно
вливатися в широкий простір української культури.
Тема уроку: Маркіян Шашкевич в контексті “Руської трійці”.
Мета уроку: з'ясувати
витоки національного
відродження на західноукраїнських землях наприкінці ХVІІІ ст.- поч. ХІХ ст.; довести, що діяльність “Руської трійці була виявом галицько-українського
відродження; з’ясувати, чому альманах
“Русалка Дністрова” називають політичним маніфестом українства; вихову-
вати почуття вдячності до наших попередників
— зачинателів українського
національного
відродження.
Тип
уроку: вичення нових знань.
Основні
терміни і поняття: національно-визвольний рух, національна ідея, українське
національне відродження, просвітництво.
Обладнання:
портрети діячів «Руської трійці» ,
докумекнти , підручник, карта.
Очікувані
результати. Після цього уроку учні зможуть:
-
аналізувати та узагальнювати історичні факти;
-
визначати причини піднесення національної ідеї;
-
співставляти дані
історичних та літературних джерел ;
-
здійснювати критичний аналіз джерел та давати власну
оцінку подій в історичних документах;
-
характеризувати зміст
і значення «Русалки Дністрової».
Хід уроку
І. Організаційний момент .
ІІ. Оголошення теми та мети уроку.
Мотивація навчання.
Епіграф
«…вчись, як твої отці, твої діди жили, що
діяли, що їм силу надавало, який їх
язик, душа, серце..»
М.Шашкевич.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
-
Що таке суспільно-політичний рух?
-
Які його ознаки?
-
Проти чого могла протестувати українська нація? Як
змінилося її становище у ХVІІІ столітті?
-
Що таке національний рух?
-
Хто був учасником національного руху?
(Учні висувають припущення, що у ХІХ столітті
у діячів національного руху сформувалася державницька ідеологія – усвідомлення
незалежного права українців на власну державу та визначення шляхів її
досягнення.)
-
Дайте визначення поняття Просвітництво.
-
Чому національне відродження на західно-українських
землях започаткували священики? (Греко-католицьке духовенство – єдина освічена
соціальна група українців, що не була зденаціоналізована. Сящениики першими
виголосили просвітницькі ідеї, витступили з науковими працями на захист мови,
відкривали українські народні школи, висловлювали думки про окремішність і
самостійність української мови.)
Робота з
документом
Використовуючи текст документа доберіть факти, що
підтверджують, що саме священики греко-католицької церкви стали рушійною силою
національно-визвольного руху в Західній Україні. (додаток 8)
Проблемне питання: Як ви думаєте, чому саме слова чеського поета Я.Коллара «Не з сумних очей, а з роботящих рук
розцвітає надія» члени гуртка «Руська трійця» взяли за епіграф до свого
альманаху «Русалка Дністоровая».
ІV. Вивчення теми уроку.
1. Слово вчителя.
Перша половина ХІХ ст. характеризувалася
всеєвропейським зростанням національної самосвідомості, питання шкільництва,
науки та культури визнавалися суспільно-важливи- ми. На землях Західної
України виросла така суспільна верства, яка готова була очолити національне
відродження цих земель. Нею стали греко-католицькі священики, які були носіями
української національної ідеї в Західній Україні. М. Грушевський датує початки
національного відродження Галичини першими десятиліттями 19 ст., коли серед
нового уніатського духовенства з'являються "освічені і тямущі люде, які
думають не тільки про інтереси своєї церкви, а й про інтереси народні,
національні, заходяться коло піднесення народної освіти і добробуту, коло
розвою національної культури".
На початку 30-х рр. 19 ст. у Львові підіймається нова
хвиля національного руху. Починає функціонувати гурток студентської молоді на
чолі з "Руською трійцею", який ставить перед собою мету – відроджувати мову народу, активно боротися за національне
визволення. До складу "Руської
трійці" входили Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. 1834 року
гурток львівських семінаристів остаточно оформився в культурно-просвітню
організацію, на чолі якої стояв Маркіян Шашкевич. Маркіян Шашкевич прожив лише 32
роки, проте його внесок у формування українського національного духу та
національне пробудження нашого народу є неоціненним. Могутня ідея Маркіяна була
поштовхом всього нашого національного відродження. Подібно до рибалок, які
стали Христовими апостолами і словом своїм струснули старим світом, Шашкевич
став апостолом нашого національного пробудження і струснув свідомістю мільйонів
русинів-українців.
Саме діяльність Маркіяна Шашкевича та його
внесок в діяльність “Руської трійці”
стане предметом нашого обговорення на уроці.
(Учителем було об'єднано учнів у групи : “Історики”,
“Біографи”, “Критики” і для кожної з
груп запропоновано завдання для дослідження:
“Історики”—
дослідити історичне значення та
діяльність “Руської трійці”;
“Біографи”
— дослідити життєвий шлях М.Шашкевича як організатора і лідера “Руської
трійці”;
“Експерти”
— визначити історичне значення внеску
М.Шашкевича в національне
відродження Галичини.)
Виступи “Істориків”
Керівник групи: предмет нашого
дослідження — історичне значення та діяльність “Руської трійці”. Досліджуючи
це питання, ми розглянули ряд джерел і підготували певну інформацію та зробили висновки.
І доповідач: На час створення гуртка „Руська трійця" М. Шашкевич, Я.
Головацький та
І. Вагилевич були семінаристами. Тоді молоді люди, займаючись самоосвітою, багато
часу проводять в бібліотеці Оссолінеума, що відкрилася в давньому
монастирському комплексі навпроти семінарії. Вони приймають давньослов'янські
імена (Шашкевич - Руслан, Вагилевич - Далибор, Головацький - Ярослав) і
клянуться, що будуть служити „на користь народу, на благо відродження української
словесності". Хоч усі члени гуртка брали участь у діяльності гуртка, та найвідомішим
учасником був М. Шашкевич.
ІІ доповідач: Перша збірка семінаристів не призначалася до
друку. "Син Русі"(1833) - рукописна збірка, про яку Б.Лепкий сказав,
що це "перший в Галичині збірний прояв народної думки, як доказ щирої
охоти через літературу двигнути нарід з упадку". До її складу входили
вірші народною мовою Шашкевича, Левицького з Бовшева і Левицького з Августівки,
обробка народної легенди "Хрестец камінний край Любачева".
ІІІ доповідач: У квітні 1834 року
до львівської цензури було подано збірку "Зоря", девізом якої були
слова - "Світи, зоре, на все поле, закіль місяць зійде". Але на той
час у Львові не було цензора, який би займався українськими виданнями. Тому
"Зорю" було відправлено до Відня, до відомого цензора грецьких і
слов'янських книг - Вартоломея Копітара. Він не став брати на себе
відповідальність за дозвіл чи заборону опублікування збірки і відправив
її до Львова .
ІV доповідач: А в 1836 р. нарешті
вдалося опублікувати альманах "Руської трійці" під назвою
"Русалка Дністрова" (хоча на титульні сторінці стоїть дата 1837). В
"Русалці Дністровій" найповніше реалізувалися прогресивно-романтичні
та літературно-наукові погляди М. Шашкевича та його товаришів. До її складу
ввійшли народні пісні, власні оригінальні твори, переклади з сербського та
уривки з "Каледворського рукопису", а також статті
літературно-критичного, фольклористичного й історіографічного характеру. На цей
раз гуртківці вирішили піти в обхід львівської цензури і у вересні 1836 р. Головацький
переслав рукопис "Русалки" сербському культурному діячеві, з яким
познайомився під час свого перебування у Пешті, Георгію Петровичу. У Пешті її і
було надруковано. Львівський цензор В. Левицький заборонив поширення цієї
збірки: 800 примірників,
надісланих до Львова, були конфісковані. До читачів потрапило тільки 200 примірників (а
інші 600 до 1848 р. зберігалися у
львівському цензурному комітеті). Навчаючись в університеті, діячі
"Трійці" активно знайомились з творами європейського відродження.
Львів у той час був одним із центрів слов'янської літератури та науки. До їх
послуг була бібліотека Інституту Оссолінських, читальний зал якої відкрився у 1832 р., та приватні
колекції.
Керівник групи: В умовах
поневолення західноукраїнських земель австрійською монархією члени “Руськоїх
трійці”, послідовно орієнтуючись на народ, його мову і культуру, своєю
діяльністю піднесли ідею соціального і національного визволення трудящих,
підготувли грунт для розвитку нової української літератури в Галичині і цим
заслужили всенародну шану.
Робота
з документом
Використовуючи
текст документа (додаток 9), проаналізуйте діяльність «Руської трійці». У чому,
на думку І.Франка ,історичне значення «Русалки Дністрової»?
Виступ групи “Біографів”
Керівник групи: предметом нашого
досідженння став життєвий шлях М.Шашкевича як організатора і лідера “Руської
трійці”.
І доповідач: Маркіян
Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811 року в селі Підлісся Золочівського повіту на Львівщині в
сім'ї священика. Початкову освіту здобув у дяка, потім навчався в Золочівській
німецькій школі, у Львівській та Бережанській гімназіях.
З 1829
року юнак навчається у Львівській духовній семінарії і водночас є слухачем
філософ- ського відділу університету. Але традиційна наука не цікавила його. Я.
Головацький згадував пізніше: "Він все тужив за чимось, чого в школах
не вчили, чого не знаходив ні в старих, ні в нових словесностях". У
гімназійний період Маркіян почав писати вірші.
ІІ
доповідач: 21 лютого 1831 року Шашкевича було виключено з семінарії за порушення
семінарського режиму й "вільнодумство". Розгніваний батько відмовився
від сина. Тому Маркіян залишити у Львові в дядька по матері Захара
Авдиковського. У ці роки Шашкевич активно займається самоосвітою. Читає все, що
стосується слов'янських культур, знайомиться з "Енеїдою" І.
Котляревського, граматикою О. Павловського, зі збіркою народних пісень М.
Максимовича.
1833 року помер батько Шашкевича, треба було дбати про сім'ю. Він знову
поступив у семінарію і потім (1838) став попом на селі.
ІІІ доповідач: На літературну
ниву Шашкевич вступив 1835 року, надрукувавши у Львові оду до Цісаря Франца І "Голос
галичан". Наступного року вийшла в Перемишлі польською мовою полемічна
брошура Шашкевича "Азбука і абецадло". Це була відповідь патріота на
намагання української шляхти ввести в українську мову польську абетку. Маркіяну
Шаш- кевичу належать понад тридцять віршів, незавершена поема "Перекинчик
бісурманський", казка "Олена", переспіви та переклади з давньоруської,
чеської, сербської, польської та грецької. Дбаючи про розвиток народної освіти,
поводир "Руської трійці" склав 1836 року першу "Читанку" українською мовою.
Незважаючи на настійну потребу для дітей, її вороже зустріла цензура. Тільки 1850 року "Читанку"
видав у Львові Яків Головацький і відтоді вона з успіхом використовувалась в
початкових школах Галичини.
ІV доповідач: Маркіян
Шашкевич у своїх т ворах на історичну тематику поетизував істо-
ричне
минуле народу, його давні державницькі традиції («Згадка», «Болеслав Кривоустий
під Галичем, 1139», «О Наливайку», «Хмельницького обступлення Львова»,
«Споминайте, браття милі»).
Постать Б.Хмельницького особливо захоплювала
поета. Він брав участь у розшифруванні та редагуванні «Львівського літопису», в
якому знаходився докладний опис подій Націо- нально-визвольної війни під
проводом Б.Хмельницького 1648-1657 рр.
М.Шашкевич був одним з перших перекладачів
українською мовою «Слова о полку Іго- ревім».
V доповідач: Матеріальні
нестатки, постійне цькування властей вкрай погіршили здоров'я Шашкевича (з
студентських років він хворів на сухоти). 1842 року поет пербрався до Новосілок
Новомилятинського району й остаточно занедужав. Смерть молодшого сина
спричинила в нього тяжкі переживання і сприяла загостренню туберкульозу.
Втратив зір і слух, паралізований він ще кілька місяців страждав. 7 червня 1843 року Маркіян
Шашкевич помер.
Керівник групи: Ідеї та
діяльність Шашкевича стимулювали утвердження національної свідомості багатьох
поколінь української інтелігенції та надихали її на самовіддану працю на ниві
національного відродження.
Завдання
Вихід альманаху «Русалка Дністрова» за
значенням порівнюють із появою «Кобзаря» Т.Шевченка. Аргументуйте свою думку.
Виступ членів групи “Експерти”
Керівник групи: предмет нашого
дослідження — визначити історичне
значення внеску М.Шашкевича та «Руської трійці» в національне
відродження Галичини.
І доповідач: "Русалка Дністрова" відкривала
перспективу розвитку прогресивної науково-літературної діяльності на
західно-українських землях". Шашкевич, Вагилевич і Головацький своєю
"Русалкою" впроваджували ідеали романтизму. Їхня поезія значною мірою
вплинула і спонукала до подальшого розвитку усю наступну західноукраїнську
поезію, збагативши її новими елементами. Через свою поезію діячі "Руської
Трійці" знайомили своїх земляків з кращими надбаннями романтизму західного
і східного. Все, що вони пропонували, було новим і незвичним: їхня історична
концепція, орієнтація на фольклор, використання у творах народної мови,
обстоювання народності мистецтва, - але виявилось прогресивним для подальшого
розвитку літератури у Західній Україні. Це була нова література на народній
основі, і нерідко її героєм виступав сам народ або його представник. Вони
вболівали
за долю рідного народу і піклувались його освітою, що їх самих робило схожими
на романтичних героїв, беззастережно відданих своїй справі. Недаремно цю трійцю
називають "будителями Галичини". Їхня діяльність була спрямована на
розв'язання багатьох суспільно-політичних та культурних проблем, зокрема
поширення освіти народною мовою серед народу.
ІІ доповідач: Я. Головацький
писав: "Коли б в 30-х роках прийняли польське абецадло - пропала б руська
індивідуальна народність, пропав би руський
дух і з Галицької Руси зробилась би друга Холмщина". Звертання до
історичного минулого народу розцінювалось ним як чинник пробудження його
національної самосвідомості й разом з тим як антитеза сучасній безбарвній
дійсності; у старовинних пам’ятках та в історії бачив він джерело духовної сили
народу. Тому вагомим для Маркіяна було гасло, адресоване його спільноті:
"Пізнай себе!". Захоплюючись, як і всі романтики, героїкою княжих
часів і козацької доби, Шашкевич робив
перші спроби сформувати історичне мислення. І. Франко вважав Шашкевича засновником
"справді нової, справді народної школи літературної", а його
діяльність — свідченням прогресивних тенденцій у культурі Галичини й України.
ІІІ доповідач: Особливість діяльності
«Руської трійці» полягала в тому, що, будучи представником культурницького
етапу українсько-національного руху, воно робило перші спроби порушити
політичні проблеми.
«Руська трійця» визначила і оприлюднила основні ідеї
національного відродження, зробила перші спроби спрямувати вирішення
національних проблем у політичну площину.
Історичне значення «Руської трійці»
полягає в тому, що її члени звернули погляди галицької інтелігенції на схід, до
Наддніпрянської України до творчості
Т.Шевченка. Це спричинило бажання працювати не тільки для галичан, а й для
всієї соборної України.
Керівник
групи: Ідеї та діяльність М.Шашкевича та «Руської трійці» мали великий вплив на
розвиток літературного і громадського життя в Україні.
V. Закріплення нових знань і вмінь учнів.
Учні дають відповіді на поставлене проблемне
запитання: Як ви думаєте, чому саме
слова чеського поета Я.Коллара «Не
з сумних очей, а з роботящих рук розцвітає надія» члени гуртка «Руська
трійця» взяли за епіграф до свого альманаху «Русалка Дністоровая».
VІ. Підсумок уроку
Заключне
слово вчителя
В складних умовах перебування під владою Австрійської абсолютної
монархії, яка визначала майже необмежене панування в Україні польської шляхти,
в умовах послідовно-асиміляторської
політики правлячих кіл і шляхти щодо українців, політики придушування найменших
паростків українства М. Шашкевичеві судилося стати самовідданим поборником
української національної ідеї в Галичині та накреслити шляхи і забезпечити
реалізацію цієї ідеї.
VІІ. Домашнє
завдання. Дати історичну оцінку діяльності
М.Шашкевича та гуртка «Руська
трійця» у вигляді есе.
Про М.Шашкевича та членів «Руської трійці»
можна сказати словами І.Драча:
Земний уклін
вам, хто відстояв свій вік,
свій дім, свій
чесний хліб,
Не онімечили
святої,
Не спольщили,
хоча й могли б.
Ми ладні руки
цілувати
Тому, хто у
страшній порі
Зберіг для нас
дзвінкі Карпати
І мову голубу
зберіг.
В час, коли Галичина перебувала під владою
Австрійської імперії, в краї панували поляки, здійснювалася асиміляторська
політика правлячих кіл і шляхти щодо українців, М.Шашкевич зумів організувати
навколо себе гурт подвижників, надихнути їх національним духом і власним
прикладом до національного відродження народу.
Ідеї та діяльність М.Шашкевича утверджували
національну свідомість багатьох поколінь української інтелігенції і надихали її
на самовіддану працю на ниві національного відродження.
Традиції Шашкевича і «Руської трійці»
продовжив український національний рух під час «весни народів», згодом
народовський, національно-демократичний напрям національного руху в Галичині та Буковині, спадкоємцями якого
стали творці Західно-української
Народної Республіки (1918-1919) та ініціатор її злуки з Українською
Народною Республікою
22 січня 1919
року у перспективі – будівничі сучасної незалежної України.
Ідейна і творча
спадщина Шашкевича увійшла до скарбниці Європи та світової культури, стала
джерелом збагачення духовності сучасних поколінь і творення нових цінностей.
Додатки
Додаток 1
Додаток 2
Додаток 3
Додаток 4
Додаток 5
Пам'ятник М.Шашкевичу в Золочеві
Додаток 6
У цьому храмі служив службу М.Шашкевич
(с.Нестаничі Радехівського району)
Додаток 7
Надгробок Маркіяна Шашкевича
Додаток 8
Порівняння національних рухів так званих
неісторичних народів Європи показує, що провідну роль на різних етапах завжди
відіграють ті класи, які, зберігши свою етнічну ідентичність, мали найвищий
статус у соціальній ієрархії даної етнічної групи і найкращі можливості для
впливу на найбільшу кількість місцевого населення даної етнічної групи.
Греко-католицьке
духовенство ідеально підходило до цих критеріїв. З одного боку, воно не
засимілювалося і
зберегло свою етнічну окремість, з другого – являло собою єдину еліту руського
суспільства. Його патріотизм мав релігійний характер. Віросповідання слугувало
надійним і простим способом само ідентичності руського населення, оскільки інші
етнічні групи – поляки, мадяри, німці – належали переважно (у польському
випадку виключно) до римо-католицької церкви… Приналежність до східного обряду
успадковувалась – греко-католики не могли хрестити свою дитину у латинському
обряді. Тому релігійна ідентичність зберігалася навіть при мовній і культурній асиміляції.
Грицак Я, Нарис історії України.
Формування
модерної нації. ХІХ – ХХ ст. – К., 1996. – с. 45.
Додаток 9
«Русалка
Дністровая», хоч і який незначний її зміст, які неясні думки в ній висказані, –
була свого часу явищем наскрізь революційним… «Русалка Дністровая» … поставила
і обговорювала предмети зовсім світські, зовсім не обняті тісним церковним
світоглядом, обговорювала їх зовсім не так, як би сього жадали церковники, ба
навіть у пісьмі і правопису відбігла від старої традиції, значить рішучо встала
проти літературно – церковного авторитету. Се вже було діло сміле таж неабияк
сміле на свій час. Але «Русалка
Дністровая» не стала на тім. Авторитет літературний тих часів не був єдиним
авторитетом; побіч нього і понад ним стояв другий, далеко більший і тяжчий –
авторитет політичний і соціальний, під котрим стогнав-мучився народ. І проти
тої страшної сили проважилася виступити «Русалка».
І.Я.Франко про визначну історичну
роль, яку відіграв альма-
нах «Русалка Дністровая» у суспільно-політичному і культур-
ному житті українського суспільства Східної Галичини//
Хрестоматія з історії України. ХІХ – поч. ХХ ст./ Упоряд. В.Г.
Сарбей.
– К., 2000 – с. 24-25.
Використана література
1.
Верстюк В.Ф. Нариси з історії України: к. ХVІІ ст..- поч.
ХІХ ст. К.: 1996.
2.
Гісем О., Мартинюк О. Історія України к.ХVІІІ ст.- поч..ХХ
ст.. К.: Ніка-Центр, 2000.
3.
Довідник з історії України (А-Я) (За ред. І.З.Підкови, Р.М.Шуста. К.:
Генеза, 2001.
4.
Дорошенко Д.І. Нарис з історії України у 2 т. – т.2 (від
пол. ХVІІІ ст..) К.: Глобус, 1992.
5.
Малий словник історії України / відпов. ред. Валерій Смолій,
- К.: Либідь, 1997.
6.
Сарбей В.Г. Національне відродження України. – К.: Вид.
дім «Альтернатива», 1999.
7.
Субтельний О. Україна. Історія. – К., 1993.
8.
Тупчан Т. Україна: перша половина ХІХ ст. Нариси
політичної історії. – К., 1993
9.
Чоповський В.Ю. будителі національного духу. – Львів,
1993.
Немає коментарів:
Дописати коментар